Хороші вірші: вибір Наталії Бельченко та спеціальні призи для обранців

Розпочинаємо публікації списків обранців членів журі “Поетичної доби”.

У вибір Наталії Бельченко потрапили вірші:

Олександр Ватага

***

І мертвий брунатний канюк під вербою,
Як хмара коричнева, втоптана в сніг.
Судилося так завершúтись двобою, —
Упасти камінно убивці до ніг.
І кригу вода вимиває потоком,
Вмиває вже вмитого кров’ю. І він
У небо лютневе вростається оком,
У землю вдивляється блиском пір’їн.
Це небо високе й блакиттю гарнюче,
Як човен козацький, грудьми борознив.
Тепер хробаків погодуєш, канюче,
Назамість пливти над безмежністю нив.
Де пір’я безформної залишки купи
В собí причаять чи вужів, чи гадюк,
Там череп збілілий похилиться скупо,-
Колишній могутній брунатний канюк.

Катерина Бойко

***


Знаєш, діду, я нарешті зустрів того зайця,
який в торбині передавав нагріті степами смаколики.
Його слова роздвоювалися, як бабині п’яльці.
Потім вгрузали у серце, а воно від того ставало надколотим.
він казав, що ріки сьогодні будуть повні води.
Набухатимуть лискучими животами окунів і карасів.
Життя – говорить – як дервіш сотається туди-сюди.
Для вдалих ловів не варто визирати кращих часів.
Говорили ми довго, діду, і голосно.
Тебе згадували. Трохи про те, ще менше про се…
Зранку до нього – вирви ротаті простягнулися над покосами…
Діду, як ти думаєш, він гостинчик мені ще хоч раз принесе?

Святослав Жаботинський

той що має серце з червоної глини
той що втікає від білих псів люлькового диму
несе на спині мішок з матір’ю

він не може лишити її у землі
бо матір може прокинутися від падіння жолудя

не може лишити її у яру
бо там коров’ячі кістки

не може лишити її у вогні
бо у вогні звільняються від рабства
а матір померла матір’ю

не може лишити її тут
бо тут занадто темно:
до хат крізь дірки падають яблука
там чорти доглядають за інсультниками

світло на горі було ще за буття
недосяжне воно засліплює літери своїх слів

той що подивився на світло на горі
несе матір на гору

Наталка Фурса

***

Я Його не боюся: Він читає мої думки.
Я боюся тебе: ти читаєш мої слова –
і пояснюєш, часто з точністю до навпаки,
і розказуєш, чом один плюс один все не два й не два…

Я мовчу – хай за мене заступляться словники.
Я шепчу, що під тою одежею – я жива…
що слова мої всі – дзеркалá, а мої думки –
це ті ж самі слова… тож одне плюс одне мусить бути два.

Ти натомлено кажеш: брехня, в тебе – кілька правд,
ти на чорне писала «біле» – і навпаки,
у криниці твоїй утопиться і гора,
а в пустелі твоїй річками стають піски…

Я мовчу. Наді мною пливуть, як в’юни, рядки…
Ти мене не впіймаєш – Він читає мої думки.

Ігор Мисяк

***

Бог кличе до себе на захід сонця
З тіні мертвих дерев обвуглених,
Як нам бути сьогодні, тому що досі
Дні були тихими, місяці – круглими.
Неспокійно, а небу не личить втома,
Йому личать озера, в озерах верби,
Вечоріє і діти спішать додому,
А Бог кличе когось до себе.

Олеся Міфтахова

***

змалечку забивши колінця я бігла до бабуні
яка швидкою приказкою обробляла мої подряпини
не боли не боли у онученьки
заболи заболи у киці
хай болить хай болить у собачки
хай болить хай болить у сороки

коли я лежала із високою температурою
коли хвороба виснажувала моє дитяче тільце
засмучена бабуня промовляла
господи-боже хай би я захворіла а не дитя
я хочу забрати її біль

час ішов
до весілля лишалось недовго
рани гоїлись

цілюща сила приказок
____

після одруження рубіж було перетнуто
шлюб виявився ще одною раною а ліки скінчилися
____

я лежу у ліжечку
бабуня лежить у землі

я йду на роботу
бабуня лежить у землі

я святкую народини
бабуня лежить у землі

я на операційному столі
бабуня лежить у землі

я гукаю бабуню
бабуня лежить у землі

темноокий лікар нахилившись запитує
як ви себе почуваєте що болить

промовляю:  у киці не боли не боли
у собачки не боли боли
у сороки не боли не боли


Володарями спеціальних призів від судді “Поетичної доби” 2021 Наталії Бельченко стали:

6. Бойко Катерина. Червень до хати повертається пізноКнижка Н. Бельченко «Знаки і знади». За гармонійність
10. Ватага Олександр. Пам’ятай…Книжка Н. Бельченко  «Знаки і знади». За тривожну силу

Вітаємо учасників і висловлюємо щиру подяку пані Наталії!

Творчі лабораторії

Facebook Comments

Related Posts

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *