На твоєму столі купа початих творів.
В голові рояться сотні мільйонів думок.
Було літо. Сьогодні вже осінь надворі,
Жовте листя покрило старий вхідний килимок.

На ньому написано «Welcome». Але для кого?
Вже пилом покрився старенький чайний сервіз,
Ніхто чужий давно не бруднив підлогу,
Та й Ти давно не виходила «в люди», униз.

Там, внизу, на подвір’ї тво́го кварталу,
Ходять люди, говорять, тримають дистанцію,
Хлопці з райончика нищать ілюмінацію,
Все тече. Світ не добіг до фіналу.

Зійди вниз. Крок за кроком. Поволі.
Нехай ліфт до повітря тебе підвезе.
Раз вдихни. Посміхнись. Дай собі волі.
Піди і купи улюбленого безе.

Прогуляйся. Випий чаю чи кави.
Заглянь до крамнички. Сходи у кіно чи театр.
Почитай. Не забудь подзвонити до мами.
Напиши собі пару корисних мантр.

І буде купа твоїх завершених творів,
І в порядку сотні мільйонів думок.
Буде літо. І буде осінь надворі.
Й буде чистим старий вхідний килимок.

Наталія Петренко

м. Суми

Facebook Comments

Related Posts

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *