Цей вечір — безхатько.
Усюди живе і ніде.
Ця ніч — куртизанка.
Усім на постелі прелюба.
В обличчя планетам степняк березнево гуде,
Потягує місяця за коноплястого чуба.
Цей вечір — повстанець.
Готує припас проти дня.
На кожну зірницю злобує, мов Каїн на брата.
Регочеться ніч:
“У тебе броня — не броня.
З таким обладунком не сміє ніхто воювати”.
Цей вечір не сам.
Пугукають сови в ребрі.
Вилизує пес останній промінчик з одвірка.
І ніч-куртизанка звабливо іде без чобіт
Надати безхатьку притулок до першої зірки.
Цей вечір…
Тетяна Волошина
м. Нетішин
Facebook Comments Box
