22. Коли лежав я в домовині…

Коли лежав я в домовині
Готовий вирушати на митарства
Побачив очі янголині
Читав він книгу мого марнотратства
Сидів сумний на підвіконні
Втираючись крилом
Ряснів сльозами
І склавши на грудях долоні
Ридав
Моїми зжурений гріхами
Я зрозумів
Що просить Бога
Вимолюючи для душі спасіння
Щоб пожалів
Мене
Сліпого
Дозволивши очистити сумління
І так молився янгол щиро
Аж кров сльозилась по його ланітам
Себе віддавши на офіру
Він клявся вчити душу заповітам
Заплакала душа в молитві
Я встав
Припав до ніг його в поклоні
А він
Крилом торкнувся голови
Всміхнувся
І прорік мені
Живи

Олег Кошин

м. Київ

Facebook Comments

Related Posts

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *