Мить – до безкраю…
Поле – на крок…
Звагу втрачає
стріляний вовк…

Знову без віри –
кляття одні…
В снах перевірив –
суще – не в сні…

Щастя – примара –
мариш, – щасти!
Бога, так мало!
Боже, прости…

З вовчої ями –
в трави-мечі…
Прагнув до яви –
втрапив – кричи…

Тихо… Як тихо!
Сівер – у кров…
Видово лиха
чується знов…

Кроки… Заграва…
Докір коси…
Сморід загари…
Холод роси…

Зарево долі
б’є, мов стріла…
Ранок із болем –
рана від зла…

Володимир Довгань

с. Сальник (Вінницька обл.)

Facebook Comments

Related Posts

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *