29. Закрилися твої очі від людей

закрилися твої очі від людей
витер очі від сліз і нема їх

зникло все
як зникають слова сказані на самоті
забуті та ніколи більше не вимовлені
ти замовк
проковтнув власний голос
тепер ніяке слово не вислизне із липких обіймів твоєї мови

закрилися твої вуха від людей
наповнилися медом мовчання
прирекли тебе до вічної глухоти
сонця-слова перетираєш язиком
обпікають
але крику свого не чуєш

вдих
видих

доторком
єдиним наділить тебе німа мова
і без’язико впаде помирати

Даді (@dadi_poetry @leontain_kali)

м. Луцьк

Facebook Comments

Related Posts

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *