30. Не торкайся, видиш, ще не час…

Не угледиш, їй немає меж.
Осторонь взирай на ті простори.
Річка Літ, Любові і Пожеж
по драбині утікає вгору.
Не торкайся, не твої човни
дно холодять на киплячу воду.
Не пора. Тривож собою сни,
день паси, допоки є погода.
Серп гостри – у колосі жнива,
капне піт на пересохлі жорна.
Як скрипить – душа іще жива,
хай шкребе, аби була не чорна.
Стрімко, вширно гонить течія
скибами віки допір незнані .
Вічна Брама Небо відчиня,
увіходять звані і незвані.

Не торкайся, видиш, ще не час.
У лампаду долилося масла.
Трьох учуєш, знай, що слідом Спас…
Бережи свічу, аби не гасла.

Світлана Сащук

смт Стара Вижівка (Волинська обл.)

Facebook Comments

Related Posts

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *