41. Коли на серце туга насідає…

Коли на серце туга насідає,
Я хочу в степ — на вільний простір.
Туди, де вітер скелі обіймає,
Де можна небу подивитись в очі.

Я хочу в ліс — до велетнів дубів,
До джерела холодного в яру.
Туди, де папороть цвіте між ясенів,
Туди, де можна стріти самоту.

Я хочу стати вище за туман —
Зійти на пагорб і зустріти сонце.
Я хочу тиші — в ній нема оман.
Мені їх серед люду вдосталь.

Олександр Пальчуй

м. Горлівка (Донецька обл.)

Facebook Comments

Related Posts

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *