босі ноги. віриш цій весні,
як земля довіриться насінню.
змовляться сліди з чужими тінями,
прийде світ не у прозорі сни
з подихом-чуттям, що через край…
знайде хтось тебе також весняного.
у дощах забудеш безталання,
тільки натще віру зустрічай.
тільки будь собі, комусь і ще
тим, хто не забуде, пригадає
перехрестя щонайглибших таїн
в недопитих кутиках очей,
у руках, що пам’ятають все,
у думках, які й не пам’ятають.
босі ноги знають небокраї:
ти вертаєшся… ти не мойсей.
Facebook Comments Box
