Без тебе не тямлю життя.
Любов цю ні з ким не поділю.
І линуть мої почуття
До тебе, вродливе Поділля!
Весна, щебетливі гаї
І ваблять озера й долини…
Прийми почуття ти мої,
Як мати від рідного сина.
Тут рідна батьківська земля.
І небо, як доля, над нами.
Поділля мені промовля,
Батьківськими наче словами.
З дитинства тут я дорожу
Усім, чим аж серце зболіло.
Нащадкам тебе збережу,
Тебе як мені заповіли.

Анатолій Подолян

с. Балки (Вінницька обл.)

Facebook Comments

Related Posts

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *