абетка буття — замкнене коло літер з діаметром ікс.
фатальна «с» — і джерело, і гирло бурхливої Стікс:
[с]оняхи ми є всі — [с]онцепоклонники
нині й навіки віків,
доки [c]ерп не зітхне «амінь».
доки [с]ерп не зітне стебло дужим рухом руки Творця,
доки зрізану махом плоть не покладуть на стіл митця,
як натуру.
натуру мертву — nature morte.
і змішає майстер фарби
акварельні, вищий сорт.
композиція з жовтих тіл позуватиме у анфас
і святиться гармонія з таких схожих і різних нас:
з таких юних, як той бутон, не наповнений сонцем вщент,
з горобцями обскубаних і обтріпаних під дощем.
завтра буде новий день золотити твої пелюстки.
обертай до неба свій дух і пускай нові паростки.
грає в піжмурки у полях із відлунням дзвінкий сміх.
пам’ятай: керамічні глечики заготовлено на усіх.
