Ігноруй мене, Боже, і вибачай за мат.
Я так, в біса, не можу. Я далі піду сама.
Хай розхристана, боса – у душу мою не лізь.
Замальовує осінь усе, що лишилось із…
Ця ось втратила сина, а та он – уже вдова.
Що кричати у спину, які їм знайти слова?
«Не здавайся, ти сильна»? «Хороша моя, вставай»?!
Ні, не вмішуйся, Отче, Тобі лиш аби потоп.
Заворожують очі із пекла, з війни, з АТО,
Лине заклик із далі, дзвенить крізь усі пости.
Час підійде – Ти знаєш, де зможеш мене знайти.
* * * * *Біль на грані, здається, – а ні, це ще не межа.
Подорожник до серця б… Господи, не зважай.
Facebook Comments Box
