Цілу ніч не спала, встала я раненько.
Ніби і здорова, та болить серденько.
Ти мене покинеш, вже нецікавеньку.

Уже покинув…

Всі спогади у пам’яті зринають вдень стихійно.
Твої слова несказані я згадую постійно,
Твоє гучне мовчання римуючи потрійно,

Мій біль римуючи…

Аби не чути тиші, я затуляю вуха.
Душею володіють неспокій і розруха.
А може, все придумала? Дурнесенька брехуха!

Брехала собі про тебе…

Чи можна щось змінити? Ти знаєш? Я не знаю!
Повільно й поступово зі снів твоїх зникаю.
Повільно й поступово, як свічечка, згасаю.

Згасаю в уяві твоїй…

Наталія Кашуба

м. Галич (Івано-Франківська обл.)

Facebook Comments

Related Posts

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *