Ми пили світло ліхтарів
Крізь ледь зачинене вікно.
Надворі вітер шаленів,
Та нам на свідків все одно.

Глибока ніч, глибокий подих,
Глибоке владне почуття.
Як неминуче сонце сходить
Невідворотне каяття.

Анастасія Вовк

м. Львів

Facebook Comments

Related Posts

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *