Старий будинок,
Перекосом двері,
Просіли пальці сходів у траві,
Розбиті вікна,
Листя, жмут паперів,
_____Висять антени вічних павуків.
_____Заросла стежка
_____Від воріт до хати,
_____Під дахом – чорні гнізда ластівок,
_____Весною тут їх
_____Нікому лякати:
_____І сміх і шепіт так давно замовк…
Всі розійшлись:
Хто в люди, хто «під липи»…
Кричить, як біль, обірвана струна…
А він, наче покинутий вітрильник,
Чекає хвилі…
У піску…
Дарма…
_____Такий старий,
_____Що схожий на примару,
_____Живе у спогадах, мандрує в дивних снах,
_____В канати мрій
_____Впіймав вітрило – хмару,
_____І промінь місяця в пустих його очах.
І ось руша,
Пливе у хвилях цвіту,
Пісок хлюпоче, вітер пил несе,
Не хоче він на місці тут старіти,
Світає…
Протяг…
Скрип дверей…
Усе!
Facebook Comments Box
