опівночі сади здаються облитими жовчю
опівночі наприкінці серпня поїзд
пролітає крізь божевільні трави
як овід поміж бичів
чорна вовна полів у світлі місяця
блищить вугіллям
і медове тепло піднімається
вгору
виляглі трави змивають з себе
сліди ніг коліс і піску
гостроти кіс і запахів тварин
опівночі наприкінці серпня яблуні в темних
далеких садах
рвуть одна одній з гілок
перші пахучі яблука
і самотній пес
дивиться на ніч
затискаючи у зубах своє гавкання
Facebook Comments Box
