Ти прийшла, як належить…
Не кличуть Тебе…
Гостем званим, незваним…
Ніхто Твій прихід не відстежить.
Поїздами хмаринки з дощами везеш,
Візерунком багряним Карпати мережиш.
Не питаєш, не зичиш Ти фарби ніде,
І мольберти Твої вже на кожнім узвозі.
Їх дарунком лишаєш… І той, хто візьме,
Може, щось домалює в дорозі…
Ти прийшла… Не чекали тебе…
Нить червона, як шлейф за тобою проляже…
Жовтень плаче на річці, поклавши у човен весло,
А Ти – в гості ведеш листопада…

Ольга Литвин

м. Таллінн (Естонія)

Facebook Comments

Related Posts

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *