квітко з водою якою тебе він живить
ти поринаєш із ним у пречисте море
стали пустими найкращі з твоїх історій
стали сни чужими
світлом яким він вливається в щільну тишу
так ніби містом ясніє весняна повінь
крапля цілюща води у спекотнім полі
крапля хоч – не більше
жадібно п’ється вода із його криниці
в ній ти втопила каблучку гріхів причинних
вдягнена в чисте обіймів душа спочине
знову він насниться
звідки тобі взяти сили забути – звідки?
похапцем слово покута сама сховала
спрагло мов воду хапаєш цілунки – мало
їх так мало квітко
м. Кам’янське (Дніпропетровська обл.)
Facebook Comments Box
