Зіткала струни скрипалю
Сріблинка бабиного літа.
Струмує радість неприкрита
Лункоголосим «я люблю».
Врожайнозібрані поля –
У відпрацьованій знемозі,
А на Андріївськім узвозі
Стрічає церква немовля.
Золотогриве сонце-кінь
Копитом б’є у бік дзвіниці,
І сяють бані круглолиці,
В долоні плеще височінь.
Facebook Comments Box
