123. Блакитне сонце над будинком…

блакитне сонце над будинком,
багряна пустка між дворами,
спадає кругозір
людини
у згусток під двома руками.
лунають зорі полум’яні,
весна закутана
думками,
а смертна тиша промовляє
довкола космосу
з зірками.
птахи бентежні забувають
й летять,
куди повітря лине,
та присмерки душі
гойдають,
як змоклу при дощі рослину.
той рух
покинутих печалей,
та круговерть в’язких небес
сплітає долі,
наче гравій,
у забутий давній сенс.

Нестерук Назарій

м. Львів

Facebook Comments

Related Posts

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *