Володимир Цибулько: “Нам дозволено все, крім утоми”

Володимир Цибулькописьменник, перекладач, український політичний експерт та політик.

Організатор і режисер багатьох мистецьких акцій, серед яких Всеукраїнський фестиваль «Червона Рута», фестиваль поезії «Золотий гомін» (1990, Київ), «Вивих» (1990, 1992, Львів), «Вітер зі Сходу» (1992, 1993, Донецьк), акція «Музиканти проти алкоголізму та наркоманії» (2000).

Автор 9 збірок поезій.

Суддя ІІ Міжнародного конкурсу української поезії “Поетична доба”-2021.


Ірпінь

Дешевий портвейн і стежа Хо Ші Міна
І сало замерзле склювали синички
Мелодику вірша ридально незмінну
Рве в клоччя нічна електричка

І пристрасть в словах аля Ліна
Й безвихідь в житті як в синички
Совдеп безнадійний зжера Україну
На битви у віршах бредуть чоловічки

Бо є ще, бо є ще стежа Хо Ші Міна
А значить і місце для подвигу є
Поет молодий в магазин «Соки – вина»
Бреде подолавши его своє

І тільки синичка – цвірінь та цвірінь
Чи то горобець чи то ще яка птичка
Цей пізньорадянський Ірпінь
І ніч розрізає нічна електричка

Хтось бухав, хтось писав
Хтось писав і бухав
А хтось змінював маску
Хтось підмахував класику,
наче Карлу і водночас його Марксу

Чи знав чи не знав про Ірпінь Хо Ші Мін
Стигне повітря у передчас перемін
Із небагатих літфондівських стін

Поет у ролі партизана
Шлях до всесвітнього визнання
Був шляхом в винний магазин

Йдучи стежею Хо Ші Міна
Ми наближали переміни
Тверезих не терпів Ірпінь
В гробу вертівся Хо Ші Мін

Усе що випите було
У злі вірші перетекло
Й постускували стукачі
Під електричку уночі

Кому човнами, а кому гробами
Пливлось поетам в вічний тлін
Фосфоресцентними грибами
Світивсь за вікнами Ірпінь

Час

Коли кельти хапаються за кольти
Котрі досі ховали під кільти
Дістаєш з морозильника пляшку
Відкриваєш в томаті кільки
на питання «шо по чому?» і «скільки за скільки?»
перспектива повиснути на стовбурі вільхи
навряд чи кого влаштує
тому обзиватися голосно пенісом
ну тобтоби носоклюєм
свого потенційного кривдника
навряд чи тут застосуєш

Час – це пауза між кривдою й помстою,
між злочином й карою
поміж ще людиною і вже примарою
якою б вона не була непростою, чи то непрОстою

час сам себе клонує
сам перед собою колінкує

сам бачиш клони часу
оточують всіх нас
доводячи до сказу
клятьбою я є справжній
в зачаруванні вражень
доходить кожен з нас
чи ти жив в часі клоні
чи то був справжній час

коли ти народився
всі твердили що то час не для віршів
коли вчився
також твердили що то час не для віршів
і навіть коли тебе поховають то також буде час не для віршів
але невдовзі тебе прочитають і впенено скажуть
він жив у найкращий час для писання віршів

Пташок

Пташок вилетить із гнізда
Залишиться в гнізді звізда
А раз є у гнізді звізда
А довкола гнізда вода
Значить вилетить з нього ще пташок –два

А вже потім щоби не вмерло гніздо
Поселиться в ньому нота До
І щоб монотонно не тріснула голова
Поселяться в ньому якісь слова

Якісь слова будуть жити без люду
Студитимуть на студену воду
Підозріватимуть в Христі Іуду
Й смоктатимуть замість цукру шматочки льоду

Той пташок єден на кілька сот душ
Гніздо не полишить того пташка дух
Золотого ретязя не розірве дуб
Гніздо боронитиме шипшини кущ
А пташок зірве гортанний куш

Бо рідна земля раптом стане нерідною
Бо стане річка раптом водою водопровідною
Лиш пісня у горлі лишиться народною
І рідна земля могилкою нагородною

Пташок пташок крилатий ховрашок
Поміж вуйків і нанашок
Білий крилато інакший
Іванець-киванець посеред неваляшок
Іванець-киданець розкидач неваляшок
Збирач скла із розтрощених пляшок
В наших стрихах дріма калькулятор Калашникова
Пам’ять Холмщини і Підляшшя

Бо не ті то кордони що на мапі кордони
Бо не ті то брати що на інгліш кондоми
Нам дозволено все крім утоми
Хай поставлено крапку але не розставлені коми

Такі коми щоб потім нікому нікому
Не хотілось ні титли тії ані коми
Щоб співалося пташку малому
Щоб хотілось крізь сніг і утому
Повернутись додому в свою незникому
В незнищенну свою Павлокому


Творчі лабораторії

Facebook Comments

Related Posts

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *