осінь
лягла на місто, і люди
думають,
що тепер буде завтра.
а завтра
все буде добре. правда.
завтра
воно як торба, повна
хліба,
вина і чаю. знаю.

вибач,
що я так пізно. ми різні.
а ще …
ми так мало схожі
на тих,
що вийшли у місто
в дощ, і
знали, що буде далі.
клали
каштани в порожню торбу.
змокли,
але почувались добре.
мокрим
сорочка до тіла ближча.

вище
над містом гойдались хмари.
сірі
хмари пливли в калюжах.
дужий
вітер напнув вітрини.
рими
сховались в опалім листі.

Дмитро П.

м. Пирятин (Полтавська обл.)

Facebook Comments

Related Posts

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *