осінь
лягла на місто, і люди
думають,
що тепер буде завтра.
а завтра
все буде добре. правда.
завтра
воно як торба, повна
хліба,
вина і чаю. знаю.
вибач,
що я так пізно. ми різні.
а ще …
ми так мало схожі
на тих,
що вийшли у місто
в дощ, і
знали, що буде далі.
клали
каштани в порожню торбу.
змокли,
але почувались добре.
мокрим
сорочка до тіла ближча.
вище
над містом гойдались хмари.
сірі
хмари пливли в калюжах.
дужий
вітер напнув вітрини.
рими
сховались в опалім листі.
Facebook Comments Box
